Вшануємо світлу пам'ять воїна Вадима Юрійовича Забари!
Невблаганно летить час.
Сьогодні, 26 червня, минає рік, як Мартинівську громаду сколихнула гірка, жахлива новина про загибель односельця, друга, однокласника, близької та рідної людини Вадима Юрійовича Забари. Він загинув на війні з російськими окупантами.
Минув рік та час не лікує. Мамі, татові, сестрі, рідним, друзям болить так само, як і того першого дня, коли принесли страшну звістку.
Вадим народився 12 червня 1993 року в селищі Шевченка Карлівського району Полтавської області. Навчався у Мартинівській ЗОШ.
24 лютого 2022 року, з першого дня рашистської навали, став на захист країни. Проходив службу у четвертому відділі Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, потім у військовій частині А2167 на посаді кулеметника.
12 червня 2022 року з військовими товаришами відзначив свій 29-й день народження, загадавши бажання: миру та перемоги Україні. А вже через 14 днів, 26 червня, поблизу населеного пункту Клинове, Бахмутського району, прикриваючи своїх побратимів, під час бойового зіткнення з ординцями, отримав поранення несумісні з життям.
Вадим був патріотом своєї країни, надійним товаришем і справжнім воїном. Пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях.
Похований Захисник 29 червня у с. Першотравневе Красноградського району Харківської області.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Вадим Забара за підписом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Загадане бажання Вадима Забари обов’язково здійсниться! Тому що про Мир та Перемогу загадують мільйони українців у всьому світі! І той, хто живе, працює в Україні, той, хто боронить Україну – той твердо знає, що українці непереможні! І буде МИР у нашій європейській державі!
Виконавчий комітет Мартинівської сільської ради висловлює найщиріші співчуття батькам Героя України. Вони виховали справжнього чоловіка, мужнього Захисника, незламного Воїна. Вадим не загинув, він з нами, тільки тепер у небесному війську на небесному фронті. Пам’ятаємо про нього. І ніколи не забудемо, якою ціною нам дістається кожен новий день.
Слава Герою!
