Відбулась мирна акція в підтримку військовополонених та зниклих безвісти «Третє Різдво в полоні»
25 грудня на площі біля Мартинівського сільського будинку культури відбулась мирна акція в підтримку військовополонених та зниклих безвісти «Третє Різдво в полоні».
Звучали пісні Кузьми Скрябіна, збирались люди, а посеред площі стояв стіл з українськими стравами. А кругом столу – стільці, накриті військовими кітелями. На тих стільцях за Різдвяним столом повинні сидіти ті, кого чекають вдома. Кого чекають вже три роки діти, дружини, матері. Чекають з російського полону.
Керівництво та працівники апарату виконавчого комітету сільської ради, вчителі та вихователі освітніх закладів, працівники СБК, місцевих установ та організацій, жителі громади та рідні військовополонених вийшли з плакатами та прапорами, щоб нагадати світу про тих, хто зараз перебуває у полоні.
Ведуча заходу, начальник відділу освіти, культури та спорту Тетяна Гречко нагадала імена земляків, які зараз в російському пеклі.
«У ці складні часи, ми маємо пам’ятати про тих, хто воював за нас і зараз перебуває в полоні чи зник безвісти. Попри весь біль і смуток у наших серцях має жити надія на їх якнайшвидше повернення, – говорила Тетяна Сергіївна.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять про загиблих Героїв Мартинівської громади та усіх захисників України.
Також слово мала мама Воїна, який в полоні вже 33 місяці, Оксана Іванілова.
Вона закликала владу України та всю світову спільноту визволити хлопців з полону. Підкреслила, що живі повинні боротися за полеглих, вільні - за полонених та просила кожного докласти до цього максимум зусиль.
«Захисники Маріуполя та «Азовсталі» показали всьому світові, на що здатні ті, хто вірить у Батьківщину, її свободу. Ті, хто ніколи не зрадить, буде боротися до останнього, за кожен клаптик української землі…»
Потому звучала сумна українська «Щедрівка». Чому сумна? Тому що підспівували її присутні із слізьми на очах та болем в серці.
Український «Щедрик» композитора Миколи Леонтовича, який подарував світові «маленьке музичне диво» і, якого в 1921 році стратили за це більшовики, є символом українського Різдва, української сили, мужності та єдності. Тому саме під цю пісню присутні прикрасили іграшками ялинку. А іграшки були незвичайні, вони зроблені власноруч і на кожній – надпис про сьогоднішню подію: «Полон вбиває», «Вільні повинні боротися за полонених», «Ми чекаємо тебе, повертайся живим!»
