Назавжди у Небесному строю
Невблаганно летить час.
Сьогодні, 26 червня, минає третій рік, як Мартинівська громада назавжди попрощалася з Героєм — Вадимом Забарою, який віддав своє життя, боронячи рідну землю від російського окупанта.
Вадим народився 12 червня 1993 року в селищі Шевченка Карлівського району Полтавської області. Шкільні роки провів у Мартинівській ЗОШ, де його запам’ятали щирим, добрим, товариським і небайдужим.
З першого дня повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року — Вадим став до лав захисників України. Спочатку проходив службу в четвертому відділі Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, згодом — у військовій частині А2167 на посаді кулеметника.
12 червня 2022 року, разом із бойовими побратимами, Вадим зустрів своє 29-річчя. Він загадав просте, але таке важливе бажання — миру та перемоги Україні.
А вже за два тижні, 26 червня, поблизу населеного пункту Клинове Бахмутського району, під час бойового зіткнення з ворогом, Вадим отримав поранення, несумісні з життям…
29 червня 2022 року його поховали в селі Першотравневе Красноградського району Харківської області.
За особисту мужність, відвагу і самопожертву в боротьбі за незалежність України, Указом Президента України Героя Вадима Забару нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Жодні слова не втамують біль і не зітруть гіркоту втрати.
Світлий і добрий спомин про звитяжного воїна України назавжди житиме в наших серцях.
Щирі співчуття родині, близьким, друзям та побратимам Вадима.
Вічна пам’ять. Честь і шана Герою. Слава Україні!
