Назавжди 39…
22 липня мав би святкувати свій день народження наш земляк — Руслан Олександрович Грицаєнко. Але не судилося… Клята війна обірвала його життя за одну мить.
Сьогодні ми з глибоким сумом та болем згадуємо Руслана. Він народився 22 липня 1985 року в селі Михайлівка Машівського району. Навчався в місцевій школі, здобув фах у Карлівському СПТУ №50 — був слюсарем, електрозварювальником, будівельником. Працював у різних організаціях, будував, творив, жив…
Та влітку 2022 року, не вагаючись, став до лав Збройних Сил України. Був мобілізований, служив на посаді старшого стрільця-оператора.
6 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Галицинівка на Донеччині, Руслан загинув. Тривалий час вважався зниклим безвісти… Лише 22 червня 2025 року тіло Героя було повернуто додому та з почестями поховане на рідній землі.
Сьогодні йому мало б виповнитися 40. Але тепер — назавжди 39…
Вічна пам’ять і шана Захиснику.
Схилімо голови в скорботі за сином України, що віддав своє життя за нашу свободу.
