"Воїн світла: шлях Героя ССО Олексія Колодяжного"
29 липня — День пам’яті загиблих бійців ССО.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Воїнів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України — еліти українського війська, які щодня виконують надскладні, ризиковані та стратегічно важливі завдання. Серед них — наш Герой, Колодяжний Олексій Павлович.
Мужній, відданий, сильний духом Воїн. У свої 24 роки він мав значний бойовий досвід, з перших хвилин повномасштабного вторгнення став на захист України та до останнього подиху залишався в строю. Олексій служив у підрозділах ССО — найвищого рівня професійної підготовки.
26 липня 2025 року Мартинівська громада з глибоким сумом та шаною зустріла Героя, який повернувся на щиті. Він не повернувся до рідного краю, де народився та виріс, а туди, де через війну нині проживає його родина — у село Варварівка.
Провести Воїна в останню путь прийшли його побратими, які з почестями попрощалися з Героєм. Кожен, схиливши голову в скорботі, ставав на одне коліно, коли підходив до труни — на знак глибокої поваги та болю втрати.
Колодяжний Олексій Павлович
07.02.2001 — 22.07.2025
Народився в смт Петропавлівка, Дніпропетровська область. Навчався у школі села Веселе Межівського району. З дитинства мріяв стати військовим, захоплювався історією та боксом.
Після школи вступив до Військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Був одним із найкращих курсантів: навчався на "добре" та "відмінно", мотивував інших, активно займався спортом, стрільбою, здобував призові місця на змаганнях.
Після випуску — головний сержант роти в елітному 81-му окремому десантно-штурмовому батальйоні. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року зустрів у бойовій обстановці — на Луганському напрямку. Протягом тривалого часу командував обороною села Білогорівка, де ворог не зміг просунутися жодного метра.
Восени 2022 року брав участь у контрнаступі: звільненні населених пунктів Новоселівка, Дробишеве, Ярова, Шандриголове та міста Лиман. Отримав важке поранення, але після покращення повернувся до строю.
Нагороджений:
Відзнакою Президента України «За мужність» ІІІ ступеня;
Орденом «За мужність» ІІ ступеня;
Нагородною зброєю.
У 2024 році Олексій пройшов надскладний Q-курс ССО, який успішно долають лише 10% кандидатів. Після цього був призначений головним сержантом роти спеціального призначення 140-го центру ССО.
Учасник численних операцій у тилу ворога, зокрема на Курському напрямку.
Героїчно загинув 22 липня 2025 року в районі населеного пункту Садки Сумської області, прикривши собою двох побратимів та врятувавши їм життя.
Олексій Колодяжний — це символ честі, мужності та гідності.
Його подвиг — незабутній.
Його життя — приклад для прийдешніх поколінь.
Вічна слава Герою!
Вічна пам’ять!
