У Мартинівській сільській територіальній громаді провели в останню путь Захисника, відважного Сина України – Станіслава ШАРКАДІ.
Небо плаче за вірним Сином України.
Безжальна війна продовжує забирати життя українців… Вона кривавими російськими руками руйнує родини, руйнує долі, руйнує плани та надії, руйнує цілий всесвіт людини…
21 серпня 2025 року, Мартинівська сільська територіальна громада зустріла та провела в останню путь Воїна-Захисника Шаркаді Станіслава Васильовича, який загинув, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.
Народився Станіслав 14 квітня 2000 року в селі Мар’янівка, Полтавського району Полтавської області там закінчив школу, продовжив навчання у Полтавському фаховому коледжі нафти і газу. Не встиг Станіслав створити власну сім’ю, залишив у горі рідних та близьких.
25.04.2025 року Станіслав призваний на військову службу. Служив старшим стрільцем-вогнеметником третього механізованого відділення третього механізованого взводу восьмої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини А4723. Перебував у місцях, де велися запеклі бої. Живим він бачив пекло тут – на українській землі.
04 серпня 2025 року солдат Шаркаді Станіслав Васильович відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув внаслідок штурмових дій противника поблизу н.п. Русин Яр, Краматорського
району, Донецької області.
Йому навіки 25…
Віддати останню шану Захиснику сьогодні прийшли рідні, друзі, односельчани, представники влади. На честь Героя звучав Гімн України і військовий трикратний салют, який гучно пронизував небо. Плакали усі, бо втратили ще одного сина, хороброго та мужнього Воїна.
Наш Захисник Станіслав показав нам приклад справжнього патріота, приклад хоробрості і відваги, він чесно і до кінця виконував свій обов’язок Воїна і Громадянина, віддавши своє безцінне життя за вільне майбутнє у Незалежній, Богом благословенній Україні.
Ми маємо завжди пам’ятати, якою дорогою ціною нам дається кожна хвилина мирного життя.
Важко знайти слова, які б змогли зменшити біль від втрати найріднішої
людини. Нехай душа Воїна спочине, а Господь укріпить рідних та дасть їм силу перенести цю незбагненну втрату.
Мартинівська сільська територіальна громада розділяє з родиною цей важкий біль. У скорботі низько схиляємо голови перед мужністю Станіслава. Світлий спомин про нього залишиться у наших серцях.
Герої не вмирають, вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо.
