Пам’яті односельців…
Минає час, та не минає біль від втрати…
Війна — страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані й спалені села та міста. Вона несе з собою невимовне горе й страждання, забираючи у людства найцінніше — життя. Ми можемо навчитися приймати її наслідки, але навчитися жити без — практично неможливо.
8 листопада минає третя річниця загибелі відважного сина Мартинівської громади, Героя України, водія третього відділення зенітно-ракетного взводу військової частини А4467 Сергія Прийми.
Це річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам’яті. Річниця без Сергія…
Сьогодні всі, хто знав і пам’ятає його, згадують добрим словом і тихою молитвою.
Три роки, як родина живе без Алексана Григоряна — чоловіка з великої літери, про якого односельці згадують як про позитивну, добру, порядну, стриману й чесну людину. Його життя обірвалося 8 листопада 2022 року під час виконання ремонтних дорожніх робіт на автомобільній дорозі у Харківській області.
Важко уявити, що пережили рідні, які втратили своїх найдорожчих чоловіків. Як змиритися з такою страшною втратою… Але ми віримо, що тепер Сергій у Небесному війську, а Алексан — оберігає своїх близьких із небес.
З нагоди роковин у Мартинівському сільському Будинку культури відбувся мітинг-реквієм, присвячений світлій пам’яті односельців — Сергію Івановичу Приймі та Алексану Гаригіновичу Григоряну.
Ведучі заходу нагадали присутнім про життєвий шлях загиблих та їхній незламний подвиг.
Зі словом до громади звернувся сільський голова Віктор Котенко.
Пам’ять про всіх захисників-земляків учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до Алеї Слави.
Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам’ять Сергію Приймі — сміливому, нескореному воїну, людині міцного духу, який віддав своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній і незалежній Україні.
Низький уклін і світла пам’ять Алексану Григоряну — він назавжди залишиться у серцях рідних та всіх, хто його знав.
Низький уклін — близьким і рідним загиблих.
Вічна слава Героям України!
